Черговий представник «ну, ми ж також церква» Венедикт Хромий із нашої вже «улюбленої» Хустської та Виноградівської єпархії

Отримавши від Вас – наших читачів приємний та вкрай важливий для нас фідбек стосовно нашого попереднього матеріалу про славнозвісну Хустську та Виноградівську єпархію РПЦ в Україні ми вирішили посилити фокус нашої уваги саме цьому. Готувати даний матеріал ми розпочали незадовго до російського вторгнення в Україну, а закінчили буквально тиждень тому. На сьогодні, ми можемо впевнено сказати, що робота Вікторіанського братства потрібна. Ми це розуміємо та усвідомлюємо. Десятки коментарів та залишених реакцій, тисячі переглядів наших новин тільки підтверджують, що Православну церкву Україно потрібно захищати на інформаційному полі. Висвітлення, інформування наших громадян (релігійних громад, парафій тощо) щодо дійсної картини у релігійно-церковному середовищі – це наше основне завдання. Отже, повернемось до «героя» нашої статті. Цього разу до Вашої уваги ієромонах Української Православної Церкви Московського Патріархату (УПЦ МП) Венедикт Хромий. Не важко здогадатися, що перед тим, як відректись від людських благ (читай – прийняття чернецтва) монах Венедикт займав посаду Голови Паломницького відділу не деінде, а у самій Хустській єпархії. Чи відрікся монах Венедикт повністю і пішов у Божі послушники – питання риторичне, але те, що він завдає шкоду національним інтересам України – це факт. Для цього він навіть створив профіль у забороненій на території України російській соціальній мережі «Вконтекте», де публікує вельми цікавий матеріал. Провівши кропітку працю, поспілкувавшись із небайдужими до нашої справи вірянами, Лицарі братства отримали інформацію, що монах Венедикт у найкращих традиціях має повний набір «руского міра»: у нього і «вєлікая пабєда 75 лет», і проросійські дописи, і пости очільника російської церкви кирила гундяєва. У нас навіть склалось таке відчуття, що монах Венедикт не в собі, адже він і територіально у Закарпатті виступає, як активний прихильник саме сепаратистського руху так званих «Закарпатських русинів». Щодо цього, нам навіть вдалось отримати коментар благочинного Рахівського благочиння Православної Церкви України отця Віктора Білана, який підтвердив нашу інформацію.  

«Ми називаємо його місцевим сепаратистом, бо він і за неорусинство виступає, і проти наших парафій» - відмітив отець Віктор.

Краще ознайомившись із публікаціями Венедикта у соціальних мережах, ми зрозуміли, що поштовхом для його «сепаратиського натхнення» слугує проросійський блогер – Анатолія Шарій, який до недавнього часу у своїх соцмережах транслював люту ненависть до України. До речі, горе-блогера Шарія у травні цього року затримали в Іспанії, на даний час вирішується питання щодо його повернення (екстрадиції) до України. Надивившись відео Анатолія Шарія, монах під впливом російської пропаганди почав відчувати цю страшну недугу на собі, основні симптоми якої – це втрата реальності та здорового глузду. Так, Венедикт у своїх меседжах підтримує російську теорію про те, що не росія напала на Грузію, а саме Грузія на Цхінвалі. Для нас це вже, як своєрідна гіпотеза, про те, що вірус російської пропаганди вражає усіх без виключення.   Як ми відмічали, Венедикт начебто пішов у чернецтво, проте пости очільника РПЦ кирила гундяєва постійно з’являються на особистій сторінці нашого монаха у «Facebook». Лицарі братства припускають, що це так званий прихований зв'язок між керівництвом РПЦ та її посіпаками. Не важливо де ти та у якому духовному чи релігійному сану перебуваєш, ти вакцинований російською пропагандою на все життя: зробив поширення певного допису – ти в строю, ти потрібний та продовжуєш працювати на російську пропаганду. Вже традиційно у цей складний для усіх нас час, ми підсумовуємо наш матеріал тим, що попереджаємо та закликаємо усіх вірян Православної Церкви України бути пильними та обачними, не довіряти російським пропагандистським наративам. Вірити у майбутнє України та у нашу українську церкву. У свою чергу Вікторіанське братство продовжує боротьбу на інформаційному полі. Виявляємо та інформуємо. Сильно не помилимось, якщо скажемо, що Венедикт, незважаючи на свій духовний вибір, діє на догоду Кремлю та різними способами підігрує РПЦ. Тому, сьогодні ми номінуємо Венедикта Хромия на почесне ювілейне 10-те місце у нашій базі-даних «Паноптикум». Далі буде...

Епіфаній: собор УПЦ МП нічого не змінив, вони зберігають єдність із вбивцею Кірілом

Предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній вважає, що проведення собору УПЦ Московського патріархату мало на меті покращити ставлення до неї з боку українського суспільства, а не розірвати стосунки із ворожою Україні російською церквою.

«Мета собору – зберегти статус-кво і змінити ставлення до себе українського суспільства без розриву стосунків з Російською православною церквою й очільником Московського патріархату Кирилом Гундяєвим», – сказав Епіфаній.

«Вони надалі зберігають єдність із вбивцею патріархом Кірілом, який дозволяє вбивати українців. На жаль, вони не відновили стосунків із вселенським патріархом, а навпаки, підтвердили усі попередні рішення. Де-факто зв’язок з Москвою залишається, а де-юре у них є бажання уникнути закону 2662, який покликаний перейменувати їх, адже вони мають керівний центр в країні-агресорі», – додав митрополит. Водночас він наголосив, що ПЦУ прагне до православної єдності в Україні та готова до діалогу з УПЦ МП з чистої сторінки: без попередніх умов та ультиматумів.

Необачні дії Тячівського військового комісаріату?

Джерела Вікторіанського братства повідомили нам, що у місті Тячів Закарпатської області спостерігаються незрозумілі дії керівників окремих державних установ. 17 травня 2022 року у соціальній мережі «Facebook» на офіційній сторінці Тячівського військового комісаріату (Тячівський РТЦК та СП)  було оприлюднено патріотичний відеоролик на підтримку добровольців, які вирушають на захист нашої держави. На перший погляд, відео змонтовано доволі якісно та професійно. Однак, розібравшись у деталях випливає одне «але». Чому для благословення наших воїнів, керівник військкомату запросив благочинного Тячівського благочиння УПЦ Московського патріархату Бонку Михайла? Чому не було запрошено священика нашої Православної Церкви України (ПЦУ), яка в свою чергу, на відмінно від УПЦ МП, називає ворогом – ворогом, а війну – війною. Нажаль, але сьогодні Українській Православній Церкві Московського патріархату на третій місяць війни все ще важко зрозуміти, що займати нейтральну позицію – безглуздо. Працювати по один бік з ворогом – не припустимо. Опосередковано підтримувати дії РПЦ в Україні – призведе до їхнього краху. І так далі… Щодо керівництва вказаного військкомату, ми просимо і радимо йому детальніше розібратись у становленні та позиції Православної Церкви України. В наш час вкрай важливо об’єднатися зі справжніми патріотами України! Все буде Україна! Слава Ісусу Христу! Слава Україні! Слава Збройним Силам України!

Сербський приклад для «лаврських старців»

Вікторіанське братство, посилаючись на допис заступника Голови Управління в Управління зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ Євстратія Зорі (архієпископа Чернігівського і Ніжинського), публікує наступну інформацію.

Після історичного рішення Вселенського Патріархату щодо відновлення канонічного та євхаристійного спілкування з ієрархією Охридської Архієпископії у Північній Македонії, яка рішенням Сербської Православної Церкви 2005 року була «позбавлена сану», 19 травня 2022 року відбулося продовження руху до розв’язання накопичених за минулі десятиліття проблем - у соборі св. Сави Сербського в Белграді відбулася спільна літургія Сербського Патріарха Порфирія та Охрідського Архієпископа Стефана, ієрархів Сербського Патріархату та Охрідської Архиєпископії.

У офіційному повідомленні на сайті СПЦ Охрідський Архієпископ іменований «Блаженнійшим», а Церква - «Македонською Православною Церквою - Охрідською Архієпископією». Зазначено також, що ієрарх СПЦ Іоан, якого Патріархат раніше призначив бути «архієпископом Охрідським і митрополитом Скопським», тобто очільник паралельної сербської ієрархії, яку намагалися створити у Північній Македонії, - був «молитовно присутній», отже не служив.

Співслужіння не означає ще остаточного врегулювання відносин двох Церков, але свідчить про фактичне подолання розділення, що існувало між ними протягом 55 років. Це стало можливим саме завдяки рішенню Вселенського Патріархату. Оглядачі прогнозують, що співслужіння стало частиною «дорожньої карти» до визнання Церкви у Північній Македонії автокефальною.

Ієрархам і духовенству Московського патріархату в Україні варто би було звернути увагу на сьогоднішню подію, адже рішення про уневажнення московських відлучень, ухвалене Вселенським Патріархатом щодо УПЦ КП і УАПЦ в жовтні 2018 року вони, навідміну від зробленого тепер СПЦ, проігнорували.

МПвУ вважає СПЦ своїм ключовим союзником (і не безпідставно), туди не раз їздили делегації з Лаври за підтримкою. Тож тепер очільники МПвУ опиняються у складному становищі: як можна пояснити, чому рішення Вселенського Патріархату щодо відновлення канонічного достоїнства і євхаристійного спілкування з ієрархами в Північній Македонії Сербська Церква, яка їх «позбавила сану», прийняла і виконала, подолавши 55-літнє розділення, а рішення того ж Вселенського Патріархату щодо українського питання МП зневажає і заперечує?

Операція «Мітла». Російських ченців виселять зі Святої Гори Афон

У керівництві РПЦ побоюються депортації російських ченців із Афона. Зокрема, про це повідомляє російське агентство ТАСС з посиланням на Відділ зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату, передає cyprus-daily.news Чутки про депортацію росіян ходять давно, але активізувалися після повномасштабного військового вторгнення на територію України. Експерти констатували, що після 24 лютого РПЦ вступила в період жорсткої моральної кризи, підтримавши вторгнення в Україну — це може коштувати церкві єдності та авторитету. Повномасштабне вторгнення в Україну поставило патріарха Кіріла та єпископат перед вибором — засудити війну чи підтримати Кремль, і цей вибір було зроблено. Про це недвозначно говорять дві останні проповіді, які предстоятель РПЦ виголосив у розпал бойових дій, коли сумнівів щодо масштабу кровопролитної війни не могло бути. У квітні в РПЦ спростували повідомлення про те, що Вселенський патріарх Варфоломій вимагає від прем’єр-міністра Греції «очистити» гору Афон від російських ченців. Зокрема, секретар з міжправославних відносин Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату протоієрей Ігорь Якимчук заявив, що російські ченці на Афоні не отримують загроз про виселення з острова. Проте за місяць виявилося, що ризик депортації російських ченців зі Святої Гори Афон високий. Не виключається депортація не тільки більшості російських ченців з Афона, а й усіх русофілів незалежно від національності. Зараз у грецькому суспільстві дедалі більше обговорюють, що останніми роками Свята гора Афон перетворилася на «осине гніздо агентів Путіна». У Росії ж усі заперечують і заявляють, що «обезголовлення» російського дипломатичного корпусу в Афінах та Салоніках та «вигнання» більшості дипломатів — це не що інше, як спроба обмежити російську присутність на Афоні. У кулуарах кажуть, що операція із «зачистки» Афона («Мітла»), можливо, почнеться найближчим часом. 27–29 травня Вселенський патріарх Варфоломій планує відвідати Святу Гору Афон.