Єрусалимська патріархія, вірогідно, вибрала шлях непрямого оголошення про можливість визнання української автокефалії через отця Іринарха (Миткаса) – відомого кожному паломнику до Святої Землі своєю гостинністю, з якою він зустрічає в монастирі Дванадцяти Апостолів у Галілейському Капернаумі. З останнього інтерв’ю монаха Іринарха, а вірніше з того, що не ввійшло до офіційної версії, можна зробити висновок, що Єрусалимська церква, до якої він належить, не вбачає в питанні української автокефалії еклезіологічної проблеми. Навіть навпаки, протиставляє грецьке бачення російському. «У Греції на це дивляться інакше, ніж у Росії. У Православній церкві принцип автокефалій – природний. Ось греки – невеликий народ, а при цьому ми давно живемо в п’яти автокефальних церквах: Константинопольській, Елладській, Кіпрській, Александрійській та Єрусалимській. І що, це заважає братерству? Або навіть хорошій взаємодії між церквами? Ні, звичайно. Як є багато єпархій, так чимало і автокефальних церков. Нам що, треба всю церкву перетворити в одну єпархію, щоб мирно жити? Ні, звичайно. Тому, коли мені росіяни або українці говорять, що автокефалія, скажімо, Української церкви – це «неспасительно», то для мене це якесь нове богослов’я. Автокефалія у великій країні або в великий помісної церкви – це природно. А православних українців – у скільки разів їх більше, ніж греків, болгар або сербів?», – зауважив монах Іринарх. Крім того монах пояснив, що автокефалії Кіпрської та Єрусалимської церков не заважають одному народу, тому тим більше не будуть заважати окремим російським і українським народам. «Так що уявлення про те, що автокефалії не може бути «ні в якому разі», мені здається чимось диким. А єдність братніх народів? Ми з кіпріотами взагалі один народ, а автокефалії або дві різні держави нам не заважають. Думаю, вони і росіянам з українцями не повинні заважати», – підсумував служитель Єрусалимського патріархату. Як пояснив в коментарі Духовному фронту України митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко), слова монаха Іринарха можна розуміти, як перший, пробний і неофіційний крок до визнання ПЦУ. «В даному контексті, можна чітко бачити, що до православної еклезіології, церковно-світоглядне бачення російської церкви абсолютно ніяким чином не відноситься, а відповідно лежить виключно тільки в політичній площині», – сказав митрополит Олександр. Він додав, що з гостинністю брата Іринарха знайомий з 1997 року. «Тоді вперше побував у Галілеї в Капернаумі на Тиверіадському озері в монастирі Дванадцяти Апостолів. З того часу жодного разу не оминали його святу обитель під час численних паломництв до Святої Землі. Завжди усміхнений, завжди привітний і гостинний! Думаю ці слова, що він сказав, а отця Іринарха і його щирість та неупередженість знають всі паломники, відкриють розуміння української автокефалії багатьом. Він знає українську проблему дуже добре і безпосередньо, адже досконало володіє російською мовою і всебічно чув за неї з уст паломників з обох сторін: і тих хто «за», і тих, хто «проти»». «Не хочу забігати наперед, але думаю, можна задатися питанням: Чи не є дане інтерв’ю голубом з маслиничною гілочкою в неминучому процесі визнання української автокефалії Єрусалимською Церквою (до речі, за словами отця Іринарха однією з п’яти єдинодушних грецьких, і вже останньою в питанні визнання), якого Єрусалимська патріархія випускає руками і устами отця Іринарха, якого знають усі православні паломники на Святу Землю?», – підкреслив митрополит Олександр. Варто зазначити, що у Росії скоротили це інтерв’ю і обрізали останні питання про автокефалію. Повний текст інтерв’ю доступний на сторінці отця Александра Занемонеця.

Росія протидіє Православної церкви України (ПЦУ).

Про це заявив 24 грудня у фейсбуці предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній. "Триває боротьба ще на одному фронті – духовному (...) Відчуваємо постійну протидію не тільки з боку Російської Православної Церкви в Україні, і загалом Російської Церкви, але і з боку Кремля, зокрема на міжнародному рівні, де спрямовуються зусилля для того, щоби нашу Церкву не визнавали інші Помісні Православні Церкви", – написав митрополит. За його словами, "країна-агресор прагне перешкодити церковному об'єднанню усередині України, а також не припиняє гонінь" на ПЦУ на окупованих територіях України. Епіфаній також висловив жаль, что "святині українського народу, такі як Почаївська та Києво-Печерська лаври, перебувають під контролем тих, хто має свій керівний центр у країні-агресорі". "Проте від держави залежить: передати їх Православній Церкві України, чи не передати. Ми не хочемо ворожнечі та протистоянь, лише справедливості та миру, але раніше чи пізніше у мирний спосіб це питання має вирішитися. І ми як Церква робимо необхідні кроки для того, щоби це не відійшло в забуття", – пояснив предстоятель ПЦУ.  

Намісник Свято-Троїцкого Іонинського монастиря, архієрей РПЦвУ Іона (Черепанов) агресивно відреагував на соціальну рекламу Української церкви Дуже простий і зрозумілий заклик предстоятеля Помісної православної церкви, митрополита Київського і всієї України Епіфанія молитися рідною мовою розпалив негативні емоції у представників Московського патріархату в Україні. Зокрема, намісник Свято-Троїцкого Іонинського монастиря, архієрей РПЦвУ Іона (Черепанов), розродився в соцмережі агресивним дописом. Він оприлюднив два коментарі щодо діяльності ПЦУ та заклику молитися рідною мовою, в яких заклик до українців молитися своєю мовою названо маразмом… «Цим маразмом затикані всі вулиці», – говорить такий собі Iriney Usenko. Також у пості він вороже висловлюється про предстоятеля ПЦУ Епіфанія. Отже, Іона (Черепанов), який поширює ці дописи, повністю розділяє ці думки та висміює автокефальну церкву і прагнення українців. Заклик молитися рідною мовою обурив ще одного представника Московського патріархату. Архімандрит Серафим Вереш пише, що «ПЦУ є чужою для України структурою, інородним тілом, яке, час від часу нариває, заливає все навкруг себе гноєм». Варто зазначити, що очільник ПЦУ Епіфаній на білбордах Києва закликає молитися рідною мовою. Не йдеться саме про українську. Проте навіть такий невинний заклик Епіфанія викликав українофобську істерію серед низки представників Московського патріархату та інших громадян України, які вороже налаштовані до української церкви, української мови та української історії. Джерело: df.news

Єромонах Іов, який довгий час перебував у лоні Московського патріархату в Україні і перейшов до Православної Церкви України, висловив свій жаль з приводу того, що не зробив це раніше. «Жалію про те, що не прийшов раніше. Зустріли як брата. По-християнські. Отут я й бачу ту любов і віру. А ви, мої бувші брати во Христі, чекайте з моря погоди, поки вас не викинуть, як поношену ганчірку, як постарієте або захворієте. Не буде з вас прибутку. Я таких прикладів можу навести десяток», – написав він у коментарі до допису Духовного Фронту України. «Можна подумати. Свого часу я втік з монастиря. Вимусили. Заселили в келію з грубою з тріщиною і сирими дровами. Нагрівалося до 12 градусів. Витерпів тиждень. Температура 39. Ліків не купують. Кажуть,нема грошей. Зателефонував додому, вислали гроші. Поїхав лікуватись. Вилікувався. Телефоную, я приїду. Мені до телефону, ще мобілок було мало, намісника звуть, він не йде… Чую каже, мене нема», – поділився спогадами служіння у РПЦ єромонах Іов. За його словами, тоді єпископ московського патріархату відповів йому, що взагалі його не знає і це після 8 років служіння єромонаха Іова в монастирі РПЦвУ. «Пішов працювати на ЧАЕС. В бруд. Не відмовлявся. І думав переходити в Українську Церкву. Все думав, вагався. А тут томос. Це був поштовх», – розповів єромонах. Він нагадав слова Ісуса Христа: «По ділам їх пізнаєте їх». «Я бачив ці “діла”, і мовчати не буду. І були мені погрози, і ламали сторінку в фейсбук. Писали що попало, від мого імені. І розпускають якісь чутки. І не боюсь я їх. Як не боявся лізти в радіацію. Дасть Бог. І в АТО поїду. А ви бійтеся, доки вас безславно не згноять», – підсумував єромонах.