Російська православна церква в Україні (так звана “УПЦ”) зробила перший крок в реалізації “чорногорського сценарію” в нашій державі. Під виглядом релігійних процесій – хресної ходи – відбулися демонстрації з політичними гаслами. Найяскравіше це проявилось у Запоріжжі під керівництвом одіозного митрополита РПЦвУ Луки (Коваленка), пише «Духовний фронт України». Та події 21 березня привернули нашу увагу до іншого. Низка єрархів так званої “УПЦ” фактично проігнорувала наполегливі рекомендації свого предстоятеля, митрополита Онуфрія (Березовського), перенести “хресні ходи” на інші дні через загрозливу ситуацію із захворюваністю на коронавірус в Україні. Не є таємницею, що всередині РПЦвУ існували різні “табори”. Але після останніх подій можемо констатувати, що всередині так званої “УПЦ” зростає нове крило, лояльне Віктору Медведчуку. Перші ластівки Про те, що РПЦвУ немонолітна відомо давно. У вересні 2019-го  навіть з’явилась інформація, що Онуфрій міркував про перехід до Православної церкви України через спроби його посунути з поста предстоятеля РПЦвУ. Цю інформацію непрямо підтвердив лист митрополита РПЦвУ в Запоріжжі Луки, в якому він відмовлявся від запропонованої йому посади предстоятеля. Події 21 березня та ті, що їм передували, показали, що частина єпископату так званої “УПЦ” ставить свого шефа Онуфрія ні в що. Монополія Новинського Філія Московського патріархату в Україні вже давно є п’ятою колонною Кремля в нашій державі.  І найбільшим її прихильником (навіть священнослужителем) є Вадим Новинський, олігарх і нардеп від “Опозиційного блоку”. Він був чи не єдиним політиком такого масштабу, який постійно підкреслював свій зв’язок з РПЦвУ. Майже на кожне велике церковне свято українці могли побачити привітання Новинського з телевізору. Онуфрій навіть літав на його особистому літаку і читав молитви проти коронавірусу. Та монополію Новинського на меценатство і, відповідно, вплив на дії РПЦвУ зруйнував Віктор Медведчук. “Паломніца” Медведчука і таран Кремля Кум Владіміра Путіна вирішив перетворити лояльну йому частину так званої “УПЦ” на таран Кремля, яким Путін через Медведчука хоче атакувати українську владу зсередини. Віктор Медведчук завжди мав вплив на частину РПЦвУ. Але, на відміну від Новинського, це не афішував. І після втрати частини ресурсів, кум Путіна вирішив дістати свого козиря, а саме використати свій вплив на РПЦвУ на повну. Зверніть увагу: галас про “гониму” церкву почався майже відразу як українська влада запровадила санкції проти Медведчука та його партнерів. Що, зокрема, вилилось у закриття “каналів Медведчука”. Одночасно з цим дружина Медведчука, світська діва Оксана Марченко раптово перетворилась на набожну “Паломніцу”. Потім терміново зібрали збори “гонимих” у Києво-Печерській лаврі. Так поспішали, що “якість” зборів аж ніяк не відповідала кількості учасників. Але це організаторів, серед яких був керуючий справами РПЦвУ Антоній (Паканич), не бентежило. Головне – створити інформаційний привід про “гонимих” і оголосити про початок в Україні “чорногорського сценарію”. Нагадаємо, це коли інша країна через підконтрольну релігійну організацію розхитує ситуацію в сусідній країні. “Чорногорський сценарій” пішов не по плану Сам предстоятель РПЦвУ Онуфірй благословив масові зібрання вірян з політичними лозунгами  21 березня. І навіть мав очолити таку “хресну ходу” у столиці. Аж раптом в ці плану втрутився коронавірус. Кількість інфікованих щодня зростає і за кілька днів вся Україна може знову піти на жорсткий карантин. Тут треба віддати належне Онуфрію – за кілька днів до запланованих заходів він оголосив про їх перенесення і закликах сприймати це як “духовне випробування”. Здавалося, здоровий глузд переміг. Але дива не сталося. У суботу, 20 березня, проросійські рупори в Україні оголосили, що “хресні ходи” такі відбудуться. І транслюватиме їх наживо, як не дивно, канал, створений людьми Віктора Медведчука. Цю інформацію поширив і напівофіційний “Центр інформації” РПЦвУ, підконтрольний Антонію (Паканичу). Зранку 21 березня той самий митрополит РПЦвУ Антоній (Паканич) заявив, що йому відомо, що в Харкові, Черкасах, Запоріжжі відбудуться “хресні ходи”. І в той самий час він наголосив, що “ми не хочемо, щоб ми стали причиною ще одних нападів” на РПЦвУ через масові акції під час карантину. Дивна логіка, чи не так? Звернемо увагу ще на один момент. Офіційний сайт РПЦвУ (підконтрольний митрополиту РПЦвУ Клименту (Вечері)), як і низка рупорів на кшталт “СПЖ”,  не анонсували і до останнього не повідомляли про “хресні ходи” по містах України. Вони опублікували новину ввечері неділі, коли ця новина набула розголосу,. Помірковане крило Новинського і “яструби” Медведчука Ситуація виглядає наступним чином. Крило РПЦвУ, умовно лояльне Новинському та Онуфрію, усвідомило загрозу чи то всього “чорногорського сценарію” чи його реалізацію в умавах карантину. Це крило можна назвати поміркованим. З іншого боку, крило “яструбів”, лояльне Медведчуку-Марченко готове за будь-яку ціну виконати поставлене перед ним завдання з Кремля. Позиція митрополита Антонія (Паканича) допоки незрозуміла. Можливо він зараз знаходиться в “шпагаті” і свій остаточний вибір ще не зробив. Окремо хочемо нагадати, що Віктор Медведчук та його політсила є локомотивом інформаційно-психологічної спецоперації Росії щодо вакцинації українців проти коронавірусу. Вони роблять все, щоб українці вакцинувались лише російським “Спутнік-V” або не вакцинувались взагалі. У цьому світлі масові акції під час пандемії, за допомоги частини РПЦвУ, цілком лягають у формат цієї ІПСО. А значить це є співпрацею з ворогом – колабораціонізмом. І як раз проти законопроєкту про колабораціонізм і виступає РПЦвУ.

У Запоріжжі правоохоронці зареєстрували повідомлення про порушення карантинних вимог під час Хресного ходу, в якому взяли участь близько 3 000 осіб.

Як передає Цензор.НЕТ із посиланням на "Укрінформ", про це повідомили у відділі комунікацій ГУНП Запорізької області. "Зареєстровано повідомлення про порушення карантинних вимог. В даному напрямку триває перевірка. Вирішується питання про притягнення винних до відповідальності", - прокоментували в поліції. Очільник Запорізької ОДА Олександр Старух під час брифінгу заявив, що напередодні релігійного заходу зустрічався з представниками різних церков, у тому числі і УПЦ (МП). "Проговорили, що ми влада демократична, що треба дотримуватись карантинних вимог і треба з відповідальністю ставитись до літніх людей, яких була більшість. Якщо буде вирішено, що були порушення, то ті, хто організовують такі заходи, будуть до відповідальності залучені", - сказав Старух.

У Запорізькому храмі Української православної церкви Московського патріархату вирішили накласти "анафему" на главу Православної церкви України митрополита Епіфанія і почесного патріарха ПЦУ Філарета.

"Анафема" була проголошена 21 березня - в день Торжества православ'я. Відео її проголошення опубліковано в соцмережах. Цю службу відправляв митрополит УПЦ МП Лука. Він вже не вперше ставить під "анафему" Філарета, однак щодо Епіфанія митрополит УПЦ МП такого ще не робив. Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря) пожартував, що Луку, можливо, тримають у заручниках. "Любов до прокльонів і публічного злослів‘я притаманна виступам і публікаціям цього ієрарха протягом тривалого часу. Але раптом все насправді є не таким, як здається? Можливо хтось захопив цього владику в заручники і примушує його раз за разом писати і заявляти речі, які за духом і стилем більше нагадують комсомольську антирелігійну агітацію?", - написав представник ПЦУ. Євстратій також додав, що Лука своїми діями "демонструє повну богословську і канонічну безграмотність, елементарну невихованість і психологічну неврівноваженість". Розкритикувало "анафему" і профільне церковне видання "Духовний фронт України". Там вважають, що такими діями Лука перевищує свої повноваження та обов'язки, а також демонструє канонічно-правову безграмотність.

Священні канони суворо і під загрозою позбавлення сану забороняють здійснювати перерукоположення (повторна хіротонія). Про це йдеться наприклад у 68 Апостольському правилі: «Якщо якийсь єпископ, пресвітер чи диякон прийме від когось друге рукопокладення, нехай буде позбавлений священного сану і він, і той, хто перерукопоклав, хіба що достеменно буде відомо, що від єретиків має висвяту, бо хрещеними або рукопокладеними від таких ні вірні, ні служителі Церкви бути не можуть». Правило 48 (59) Собору Карфагенського: «За даним нам дорученням пропонуємо і це, визначене на Соборі який відбувся у Капуї, що не дозволяється бути перехрещуванню чи перепоставленню, чи переходу єпископів на інший престіл. Кресконій єпископ Рекенського поселення, зневаживши народ своєї пастви, вторгнувся у церкву Векенську, і навіть донині, після багаторазових умовлянь за правилами, не захотів залишити цю церкву в яку вторгся. Про все сповіщене вище ми чули, як достовірне, і, за заповіданим нам, просимо вашого благовоління надати нам дозвіл, нехай буде дозволено нам через необхідність, для приборкання його, звернутися до начальника країни, за повеліннями славетних царів, щоб той, хто не побажав підкоритися лагідному умовлянню вашої святості й виправити нетерпиме, негайно зупинений був владою уряду. Аврилій єпископ сказав: після дотримання встановленого обряду, такий нехай не визнається приналежним до Собору, якщо, лагідно проханим бувши вашою любов’ю, відмовиться залишити місце, ним украдене, оскільки своєю надзухвалістю та непокірністю підпав (під дію) світської влади. Онорат і Урван єпископи сказали: чи угодно це всім? Всі єпископи сказали: справедливо, вгодно». Проте в історії Російської Церкви є дуже цікавий факт, що «Особливістю російської традиції сер. XV – сер. XVII ст. було повторне здійснення чину архієрейської хіротонії при зведенні єпископів в Московські митрополити і патріархи» (див .: Успенський. 1998). Дана практика, ймовірно, з’явилася під час відходу в розкол Церкви в Московській державі і була викликана неграмотністю єпископату. Якщо слідувати по акривії (суворого додержання правил) 68 Апостольського правила, то весь єпископат Російської Церкви того часу повинен бути усунутий, як повторно висвячений або, як такий, що зробив повторну хіротонію. Тобто те що досі є визнання законності хіротоній РПЦ це тільки ікономія (поблажливість щодо правил), бо спадкоємство її єпископів йде від єпископів, які відповідно до канонів повинні були бути позбавлені сану. У нинішній Російській Церкві (РПЦ МП), ймовірно, все спадкоємство йде від лінії Патріарха Московського Алексія I (Симанського), який був висвячений Патріархом Антіохійським Григорієм IV в 1913 році за участю російських єпископів. Таким чином апостольське спадкоємство в Російській Церкві ґрунтується на лінії, яку можна визнати тільки по ікономії, і на додаванні до цієї лінії єпископа з канонічної хіротонією (Патріарх Антіохійський Григорій), але і це все одно дозволяє визнавати російську ієрархію тільки по ікономії. Автор: професор Костянтин Ветошніков. Джерело: Сredo.press