Польська Православна Церква та російські гроші

Вікторіанським Братством в результаті моніторингу Інтернет – простору підготовлено черговий матеріал про фінансові зв’язки Православної Церкви Польщи та Російської Федерації. Завдяки Лицарям Братства та небайдужих до нашої діяльності стало відомо, що протягом останніх місяців зросла дипломатична діяльність (активність) Російської Православної Церкви (РПЦ). Особливо це стосується країн, які можуть бути корисними у геополітичній грі Москви щодо України, адже ідентична ситуація була до 2014 року, у період, що передував вторгненню Росії в Крим. Однією з країн, де таку діяльність проводить РПЦ – це Польща. 10 грудня 2021 року делегація від російського «Фонду підтримки християнської культури та спадщини» під головуванням виконавчого директора Єгора Скопєнка відвідала православний жіночий монастир у Ґрабарці та монастир у селі Злєшани. Делегацію супроводжував співробітник "Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату" А. Хошев. Того ж дня митрополит Варшавський і всієї Польщі Савва  прийняв на аудієнції о. мітрата Ніколая Балашова та вищезгадану делегацію «Фонду підтримки християнської культури та спадщини» під керівництвом Скопєнка. Відомо, що Балашов є одним із найвищих чиновників Московського патріархату, та саме він отримує накази від Путіна та Мєдвєдєва. Митрополит передав вітання Кирилу та Іларіону, «висловивши своє задоволення успішним ходом роботи, проведеної за допомогою Фонду» (йдеться про дизайн інтер’єру сучасної варшавської церкви, яку напередодні відвідала російська делегація). Наступного дня делегація фонду Скопєнка відвідала Білостоцько-Ґданську єпархію Польської православної церкви. Архієпископ Білостоцький і Ґданський Якуб тепло привітав гостей із Росії та запросив їх на обід у свою резиденцію в Білостоці. Ні Білостоцько-Ґданська єпархія, ні Польська автокефальна православна церква заздалегідь не повідомляли про жодну з цих грудневих зустрічей. У візитах росіян до Польщі не було б нічого надзвичайного, якби не два факти: Перший – перебування в Польщі Балашова та Хошева від дипломатії Московського патріархату та Скопєнка з «Фонду підтримки культури та християнської спадщини», що є частиною будівництва релігійної «м’якої сили» з боку Кремля в стратегічних для Москви регіонах. Особливо в часи, коли Росія готується вдертися в Україну чи шантажувати світ таким нападом. Другий факт – фонд Скопєнка заснований та фінансується "Росатомом". Це російська корпорація, заснована у 2007 році безпосередньо Путіним, що спеціалізується окрім питань ядерного напряму і на питаннях безпеки, оборони та діяльності спецслужб РФ. Саме з «Росатому» до ФСБ постачали полоній, з допомогою якого було вбито Алєксандра Літвінєнка. Після візиту росіян до Польщі в грудні в українських ЗМІ з’явилася інформація, що «Фонд підтримки християнської культури та спадщини» надав Польській православній церкві великі кошти (понад мільйон євро). Наші джерела не отримали жодного коментаря від митрополита Савви, а Білостоцько-Ґданська єпархія спростувала отримання коштів. У квітні 2021 року російське державне телебачення показало документальний фільм про Польську православну церкву. Головним оповідачем у фільмі є вищезгаданий митрополит Варшавський і всієї Польщі архієпископ Савва. Вікторіанське Братство нагадує, що, на жаль, серед тих, хто не визнає ПЦУ, є Польська православна церква, яка однозначно стоїть на боці Московського патріархату. Крім того, згідно з файлами Інституту національної пам’яті Польщі можна дізнатися, що архієпископ Савва, який є очільником Польської православної церкви, був зареєстрований у 1966 році як таємний співробітник Служби безпеки Польської Народної Республіки (СБ ПНР) під псевдонімом «Юрек» та працював там до кінця 1980-х років. Історики Кшиштоф Сихович та Маріуш Кшиштофіньський стверджують, що «Юрек» використовувався для зменшення впливу політичної опозиції ПНР на послідовників Православної церкви. Митрополит надавав СБ ПНР інформацію із засідань Всесвітньої ради церков у ПНР, пропонував усунення інших православних єпископів із посад заради власної вигоди. Савва був першокласним джерелом інформації, що дозволило Службі безпеки ПНР контролювати релігійне середовище. На прохання СБ ПНР «Юрек» також встановлював зв’язки між православними студентами «з людьми білоруського та українського походження, що представляли націоналістичні течії».