Кому заважає автокефалія української церкви?

Православні українці впродовж півтора року після надання автокефалії продовжують захищати своє право вийти з-під впливу Росії і мати незалежну Помісну Православну Церкву. Рішення вірян приєднатися до ПЦУ одразу викликає бурхливу та агресивну реакцію з боку УПЦ Московського патріархату. Не перший зафіксований нами факт, як представники Московського патріархату блокують доступ до церков, а також використовують психологічний тиск, крик, а іноді й фізичні методи, щоб зірвати збори українських вірян. Така «прес» робота організовується кураторами Московського патріархату. На жаль, за допомогою певних груп проросійських вірян чоловічої статі і міцної статури, іноді із залученням спортсменів та представників кримінального середовища здійснюється блокування проукраїнського населення біля храмів ПЦУ. Не кращою, з точки зору моралі, була й поведінка настоятелів таких парафій. Вони відмовляли людям, які виступали за приєднання до ПЦУ, в праві називатися парафіянами, хоча самі їх хрестили, вінчали, сповідали, приймали від них пожертви за молитви, щороку відвідували їхні будинки і звершували треби на їхнє прохання. Виявлялося, що парафіянами, з точки зору настоятеля, є лише невелика група його прихильників. А всіх інших священик оголошував «невіруючими», «безбожниками», «сатанистами», «націоналістами» і тому подібне. Риторику настоятеля швидко підхоплювали вірні йому парафіяни, і ось, – готова картинка для проросійських ЗМІ та для керівництва УПЦ МП, яке із неприхованим задоволенням звітує про те, що Томос, мовляв, єдності не приніс. За влучним висловом однієї української журналістки такі твердження представників УПЦ МП не можна назвати навіть сумною констатацією факту. Це, скоріше, звіт про виконану ними роботу перед російськими спецслужбами. Отже, з отриманням Томосу наша боротьба за незалежність не закінчилася. Ми повинні продовжувати курс на зміцнення та становлення по-справжньому Української Помісної православної Церкви.   Джерело: duhovnyfront.com.ua.