Глава самопроголошеної Абхазької православної церкви (АПЦ) священник Віссаріон Апліа заявив, що питання статусу його церкви має вирішуватись у Москві, а не у Тбілісі, столиці Грузії. Раніше він надіслав на ім’я патріарха Московського Кіріла та Грузинського патріарха Іллі II повідомлення про те, що збирається відновити католикосат на території республіки. Про це пише «Духовний фронт України». «Абхазька православна церква не входила до складу Грузинської православної церкви. Вона є спадкоємицею Абхазького католикосату та відновлює свій статус Абхазького католикосату. Церковна рада Абхазької православної церкви звертається до Московського патріархату, оскільки місія відновлення православного християнства на Кавказі належить Московському патріархату», – йдеться у зверненні, опублікованому на офіційному сайті АПЦ. Своєю чергою секретар Іллі II протоієрей Михайло Ботковелі запросив Апліа до Тбілісі. «Ми ознайомилися з вашим зверненням до патріархів Грузії та Росії. Попри те, що ми категорично не згодні зі змістом та духом листа, усвідомлюємо необхідність початку діалогу. Як знаєте, ворог розділяє, а Бог об’єднує. Тому думаємо, що було б корисніше на цю тему з вами зустрітися у Тбілісі та безпосередньо обговорити проблемні питання», – сказав у листі грузинський священник. Однак голова АПЦ від зустрічі відмовився, назвавши пропозицію «підступом», і заявив, що якщо переговори і можливі, то лише у Москві. «Питання має вирішуватися там, де було вирішено 100 років тому, тільки туди ми повертатимемося, там розмовлятимемо. Тільки так. Там, де тебе вбивають, там, де тебе знищують, туди їхати та розмовляти не варто. Ми знаємо, чим закінчилася поїздка Нестора Лакоба до Грузії, чим закінчилася поїздка Владислава Григоровича (Ардзінба, перший президент Абхазії, помер під час поїздки до Москви на планове лікування – НГР). Грузинам довіряти не варто», – сказав Апліа в інтерв’ю абхазькому телебаченню Apsua TV. «Для нас є правилом і каноном заява патріарха Тихона у 1918 році про неправосильність претензій Грузинської церкви на територію Абхазії», – додав він. У Грузинській Православній Церкві (ГПЦ) запевнили у готовності прямого діалогу з АПЦ. «Категорично неприйнятний тон, яким він говорить в інтерв’ю. У будь-якому випадку це дуже агресивна риторика, яка нами в жодному разі не може бути сприйнята як основа діалогу. Щодо того, де пройдуть переговори, їм, ймовірно, варто утриматися від висування умов. Ми маємо на увазі прямий діалог, без будь-якого втручання. Звичайно, ми хотіли б цього. Ми хотіли цього протягом довгого часу. Ми готові до такого діалогу», – сказав Ботковелі в інтерв’ю телекомпанії «Руставі-2». Це не перша спроба Віссаріона Апліа змусити Московський патріархат втрутитися у церковну ситуацію у регіоні. У лютому цього року він навіть призупинив богослужіння у своїх храмах «до визначення статусу АПЦ». Щоправда, після кулуарних переговорів у Москві, куди, за даними республіканських ЗМІ, священнослужитель прибув особисто, церковний страйк було припинено. Клірик заявив, що «Російська православна церква допомагатиме у становленні автономної церкви в Абхазії». Активізація Апліа швидше за все пов’язана з тими процесами, які зараз відбуваються як у світовому православ’ї, так і Грузинській православній церкві. Після того, як Московський патріархат припинив спілкування з Константинопольським патріархом Варфоломієм, звинувативши його в розколі православ’я через створення Православної церкви України (ПЦУ), перед головами інших церков постало питання, кого в цій суперечці підтримати. У ГПЦ хоч і не згадують за літургією ім’я предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія (Думенко), однак є й ті, хто виступає за визнання нової української релігійної організації. Понад те, у березні цього року патріарх Ілля II подякував патріарху Варфоломію за те, що 30 років тому Константинопольська церква визнала автокефалію ГПЦ. При цьому в листі не було жодного слова про те, що РПЦ визнала самостійність Грузинської церкви ще 1943 року. У травні 2021 року в інтерв’ю грузинському телеканалу Formula News патріарх Варфоломій заявив, що РПЦ «не має канонічного права надати церковну незалежність не лише Абхазії, а й взагалі будь-кому». «Це ексклюзивне повноваження Константинополя, що підтверджують традиція та дія православної церкви протягом століть», – наголосив Варфоломій. За його версією, Москва направляє до Абхазії та Південної Осетії, території яких входять до юрисдикції ГПЦ, своїх єпископів. У РПЦ ці звинувачення засудили. «Російська церква не має жодного єпископа ні в Абхазії, ні в Південній Осетії. Ми давно помітили, що Константинопольська патріархія погано поінформована», – парирував голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків (ОВЦС) Московського патріархату митрополит Іларіон (Алфєєв). «Російська церква ніколи і не претендувала на право надавати автокефалію «кому завгодно взагалі». Претензії на право давати автокефалії будь-кому висуває саме Константинополь. «Абхазія та Південна Осетія визнаються канонічною територією Грузинського патріархату, і Російська церква ніколи цього не заперечувала», – додав митрополит РПЦ. Щоправда, у листопаді 2019 року між двома церквами стався конфлікт. По єпархіям РПЦ був розісланий документ, в якому за підписом голови Навчального комітету Московського патріархату протоієрея Максима Козлова «студентам-випускникам духовних вузів у сані ієрея» пропонувалося вирушити «у відрядження строком до трьох років» для служіння на російських військових базах. У Грузії цією пропозицією обурилися. «Ви бажаєте направити випускників духовних шкіл на допомогу армійським командирам до російських військових частин, що знаходяться в Абхазії, Цхінвальському регіоні (так у Грузії називають Південну Осетію). Але Російська церква завжди визнавала та визнає юрисдикцію Грузинської церкви як в Абхазії, так і в Цхінвальському регіоні, тому нам незрозумілі такі заяви, і вони ставлять усіх нас у скрутне становище», – написав Ілля II патріарху Кірілу. І в самій Абхазії немає єдності у розумінні того, під чиїм омофором мають бути її православні віруючі. 2009 року Віссаріон Апліа зареєстрував Абхазьку православну церкву, а 2011 року з’явилася ще й Священна митрополія Абхазії архімандрита Дорофея (Дбара). Разом із мешканцями Новоафонського монастиря Дбар вважає, що розв’язати церковне питання Абхазії може патріарх Варфоломій. «Я не надаю серйозного значення тому, що робиться керівництвом АПЦ, оскільки в них ніколи не можна простежити будь-якої логіки. Все відбувається спонтанно, необдумано, поспіхом тощо. Тому у розв’язанні абхазького церковного питання ми не маємо ніякого просування протягом уже 28 років. Зрозуміло, що є й інші причини, скажімо так, не суто церковні, які теж успішно гальмують процес відтворення церкви в Абхазії. Але й тут у абхазької церковної сторони (у тієї, яка звернулася з листами до РПЦ та ГПЦ) не має чіткого бачення того, що потрібно робити, і, найголовніше, немає сміливості сказати правду», – написав Дорофей Дбар 24 жовтня у Facebook.