Питання про законність московської єрархії. Із XV століття вона існує всупереч 68-м Апостольським правилом?

Священні канони суворо і під загрозою позбавлення сану забороняють здійснювати перерукоположення (повторна хіротонія). Про це йдеться наприклад у 68 Апостольському правилі: «Якщо якийсь єпископ, пресвітер чи диякон прийме від когось друге рукопокладення, нехай буде позбавлений священного сану і він, і той, хто перерукопоклав, хіба що достеменно буде відомо, що від єретиків має висвяту, бо хрещеними або рукопокладеними від таких ні вірні, ні служителі Церкви бути не можуть». Правило 48 (59) Собору Карфагенського: «За даним нам дорученням пропонуємо і це, визначене на Соборі який відбувся у Капуї, що не дозволяється бути перехрещуванню чи перепоставленню, чи переходу єпископів на інший престіл. Кресконій єпископ Рекенського поселення, зневаживши народ своєї пастви, вторгнувся у церкву Векенську, і навіть донині, після багаторазових умовлянь за правилами, не захотів залишити цю церкву в яку вторгся. Про все сповіщене вище ми чули, як достовірне, і, за заповіданим нам, просимо вашого благовоління надати нам дозвіл, нехай буде дозволено нам через необхідність, для приборкання його, звернутися до начальника країни, за повеліннями славетних царів, щоб той, хто не побажав підкоритися лагідному умовлянню вашої святості й виправити нетерпиме, негайно зупинений був владою уряду. Аврилій єпископ сказав: після дотримання встановленого обряду, такий нехай не визнається приналежним до Собору, якщо, лагідно проханим бувши вашою любов’ю, відмовиться залишити місце, ним украдене, оскільки своєю надзухвалістю та непокірністю підпав (під дію) світської влади. Онорат і Урван єпископи сказали: чи угодно це всім? Всі єпископи сказали: справедливо, вгодно». Проте в історії Російської Церкви є дуже цікавий факт, що «Особливістю російської традиції сер. XV – сер. XVII ст. було повторне здійснення чину архієрейської хіротонії при зведенні єпископів в Московські митрополити і патріархи» (див .: Успенський. 1998). Дана практика, ймовірно, з’явилася під час відходу в розкол Церкви в Московській державі і була викликана неграмотністю єпископату. Якщо слідувати по акривії (суворого додержання правил) 68 Апостольського правила, то весь єпископат Російської Церкви того часу повинен бути усунутий, як повторно висвячений або, як такий, що зробив повторну хіротонію. Тобто те що досі є визнання законності хіротоній РПЦ це тільки ікономія (поблажливість щодо правил), бо спадкоємство її єпископів йде від єпископів, які відповідно до канонів повинні були бути позбавлені сану. У нинішній Російській Церкві (РПЦ МП), ймовірно, все спадкоємство йде від лінії Патріарха Московського Алексія I (Симанського), який був висвячений Патріархом Антіохійським Григорієм IV в 1913 році за участю російських єпископів. Таким чином апостольське спадкоємство в Російській Церкві ґрунтується на лінії, яку можна визнати тільки по ікономії, і на додаванні до цієї лінії єпископа з канонічної хіротонією (Патріарх Антіохійський Григорій), але і це все одно дозволяє визнавати російську ієрархію тільки по ікономії. Автор: професор Костянтин Ветошніков. ДжерелоСredo.press 

У Російській Церкві бояться, що після перейменування УПЦ МП громади перейдуть до “розкольників”

Перейменування УПЦ МП, як того вимагає українське законодавство, призведе до того, що “вона повинна буде перереєструвати всі свої єпархії, парафії, і в кожному конкретному місці буде чинитися тиск на віруючих, на священників, на архієреїв, щоб вони перереєструвалися в розкольницьку структуру”. Про це сказав у ефірі телеканалу “Росія 24” голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ митрополит …

Перейменування УПЦ МП, як того вимагає українське законодавство, призведе до того, що “вона повинна буде перереєструвати всі свої єпархії, парафії, і в кожному конкретному місці буде чинитися тиск на віруючих, на священників, на архієреїв, щоб вони перереєструвалися в розкольницьку структуру”. Про це сказав у ефірі телеканалу “Росія 24” голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ митрополит Волоколамський Іларіон, йдеться на сайті РПЦ. Коментуючи заснування ПЦУ, він каже, що “нова структура була створена на базі розкольницької групи, яка існувала з початку 90-х років і не має ніякої легітимності з точки зору православних канонів”. “Це просто група самозванців, яку оголосили “церквою”. А канонічну Церкву, у якій понад 12 тисяч парафій, кілька сотень монастирів, понад сто архієреїв і мільйони віруючих, фактично оголосили поза законом”, – зазначив представник РПЦ. Зокрема, він згадав про прийнятий Верховною Радою Закон, на підставі якого УПЦ МП має змінити назву на Російську Православну Церкву в Україні. “По-перше, Церква сама вибирає свою назву. По-друге, тому що будь-яке примусове перейменування Української Православної Церкви в нинішніх умовах призведе до того, що вона повинна буде перереєструвати всі свої єпархії, парафії, а це значить, що в кожному конкретному місці буде чинитися тиск на віруючих, на священників, на архієреїв , щоб вони перереєструвалися в розкольницьку структуру”, – зазначив представник РПЦ.

Експерт: Діяльність РПЦвУ треба розглядати як терористичну

Отже, у Львові ввели локдаун. У Києві питання з посиленням карантинних заходів вирішиться протягом наступних кількох днів. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль підтримав ініціативу міських і заявив, що місцева влада сама може вводити додаткові обмеження. Про це пише експерт Олександр Коваленко. І ось, на тлі чергової ковідної хвилі, що вкриває Україну, і влада робить все можливе, щоб зменшити негативні наслідки пандемії, РПЦвУ скликає всіх своїх вірян на масштабні “хресні ходи”! “Хресні ходи”, які я зараз інакше як маршем смертників назвати не можу! Ситуація огидна тим, що РПЦвУ скликає цей марш за надуманими, сфабрикованими причинами, маючи чіткі вказівки з Москви – реалізувати в Україні “чорногорський сценарій” в рамках зриву візиту Вселенського патріарха до Києва. А тому, жодна пандемія не зупинить РПЦвУ на шляху виконання наказів з Москви, а можливо і допоможе – спровокувати коронавірусний колапс в країні, різко підвищивши рівень захворюваності завдяки таким масовим заходам. Повторював, повторюю і буду повторювати – РПЦ в Україні не тільки реалізує геополітичні проєкти Росії, але й з 2020 року проводить політику бактеріологічного тероризму в нашій країні, регулярно ініціюючи заходи, що призводять до ризику масового зараження COVID-19. І діяльність РПЦвУ вже давно розглядати саме в рамках діяльності терористичної організації.

Рівне. Єпископ Гавриїл зустрівся з представниками Вікторіанського братства

18 березня 2021 року в приміщенні Архієрейського офісу Преосвященнійший єпископ Рівненський і Сарненський Гавриїл мав аудиєнцію з представниками релігійного братства УПЦ (ПЦУ) «Вікторіанське братство святого апостола Андрія Первозваного» Р. Журавським, Р. Бабичем та Р. Максимовим. Результатом зустрічі стало підписання Меморандуму про співробітництво та реалізацію спільних проектів. Джерело: rivne-volyn.com

Верховний суд: Рішення про зміну канонічної належності зачіпає виключно релігійну громаду

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні рішення та відмовив у задоволенні позову митрополиту РПЦвУ. Як повідомляє пресслужба ВСУ, митрополит Горлівський і Слов’янський РПЦвУ Митрофан оскаржував у суді прийняті парафіяльними зборами релігійної громади м. Костянтинівка Донецької області рішення про зміну канонічної підлеглості громади. Єрарх Московського патріархату зазначав, що, за положеннями статуту релігійної громади, єпархія так званої “УПЦ” складається з парафій, які у своїй релігійній та адміністративно-фінансовій діяльності підзвітні єпархіальному архієрею. Митрофан вважав, що саме єпархіальний архієрей, повноваження якого покладено на нього, є особою, права та інтереси якої порушені та підлягають захисту в судовому порядку. Суд першої інстанції, із яким погодився апеляційний суд, задовольнив позов, оскільки рішення про проведення оскаржуваних зборів приймалося парафіяльною радою, затвердження складу якої визнано недійсним господарським судом. Та Верховний суд зовсім іншої думки про цю ситуацію. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен установити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому обов’язком позивача є доведення / підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів. Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється під час розгляду справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Прийняті загальними зборами релігійної громади рішення належать до таких, які були прийняті всередині цієї громади (релігійної організації) її членами та спрямовані на реалізацію цивільних прав, свобод та інтересів цих членів релігійної громади, а також на забезпечення діяльності релігійної громади з метою задоволення інтересів членів релігійної громади. Таким чином, рішення про зміну канонічної належності зачіпає права виключно членів цієї релігійної громади. Верховний Суд дійшов висновку, що прийняті відповідачем рішення стосуються виключно питань щодо управління парафією, а саме спрямовані на зміну канонічної належності, та зачіпають права лише членів релігійної громади, проте єрарх РПЦвУ не є і не був членом відповідної релігійної організації, тому відсутні підстави вважати, що він набув право на оскарження дій, спрямованих на зміну канонічної приналежності.