На захисті Віри та Православ’я: Інтерв’ю Магістра Справедливості Братства Ростислава Криворучко

Без рубрики 30 сентября 2021 пока нет комментариев

Друзі, сьогодні ми маємо нагоду поспілкуватися з одним із засновників Вікторіанського братства святого Апостола Андрія Первозваного, магістром справедливості Братства — протоієреєм Ростиславом Криворучко. Насамперед хочу повідомити, що основна тема нашої розмови буде присвячена новому та унікальному проекту Братства під назвою «Паноптикум».

— Отже, почнемо отче, що ж таке «Паноптикум»? І яке його основне завдання?

— Проект «Паноптикум» був створений за ініціативи Головного магістра братства, нашого Командора — Сергія Танчука. Чому саме така назва? В Паноптикумі зберігаються дивні, не зовсім привабливі, а той жахливі речі, що пов’язані із явною часткою ненависті Московського патріархату до Православної церкви України (далі ПЦУ) після отримання нею у 2019 році Томосу про автокефалію.

Найперше це особи, що дивно не тільки як на мене, а й для широкого загалу читачів, які поводять себе  по відношенню до Бога, нашої Церкви та України, виступаючи у ролі посіпак Кремля. Такі особи відкрито заперечують існування та створення ПЦУ, як-то кажуть «не можуть змиритися» із нашої церковною незалежністю.

Тому, ми вирішили, що про таких людей повинні знати всі, оцінити їх поведінку, їхні дії, висловлювання, позицію…, тим більше, ці особи є публічними, займають певні посади, як в Церкві, так і на державному рівні. Їхні рішення, висловлювання, дії, впливають на людей та суспільні настрої. Як кажуть: «суспільство та громадськість мають знати своїх «героїв». Тому і виник сайт Паноптикум, що являє собою певну онлайн-базу, де накопичується матеріали про осіб, які негативно відносять до ПЦУ та перешкоджають її діяльності.

— Нічого собі. Для мене це приємна новина. Раніше я про такого роду проекти нічого не чула. Як мені відомо, «Паноптикум» почав розгортатися із інформації про священнослужителів, які входять до складу Російської православної церкви в Україні (далі РПЦвУ), які вороже ставляться до автокефалії ПЦУ, але за короткий час, ваш сайт почав висвітлювати зарубіжних ієрархів, священнослужителів, та навіть громадських діячів,  журналістів і вже остання публікація знову про українського священника Димитрія Сидора. Чому такий перепад?

— Публікації на нашому сайті, залежать від активності їх учасників. Якийсь час, активність у протистоянні автокефалії ПЦУ виявляли якраз саме вітчизняні священники, а потім різкий «інтерес» до автокефалії проявили зарубіжні діячі, тому стався, так би мовити, такий стрибок. Нам головне вчасно помітити та виявити, найбільш активних.

— Отче, мені зрозуміло, що ваше Братство стоїть на захисті прав, свобод та авторитету ПЦУ, але чи не варто звернути увагу, і на тих священників, які вже зараз перебувають у складі ПЦУ та намагаються дискредитувати церкву із середини? Чи не варто більш пильно придивитися до того, що і як роблять священники, які ще нещодавно були у складі інших конфесій?

— Справедливе зауваження. Ми також над цим працюємо. Рада Магістрів нашого Братства навіть ухвалила рішення з цього приводу. Ми розпочали збір інформації про священнослужителів, які входили до складу РПЦвУ. Така категорія потребує найбільшої уваги, адже багато інформації, багато не точностей та розбіжностей. З цього приводу потрібна кропітка перевірка. Додатково скажу,що першими нас зацікавили священники, які ще нещодавно були у складі російської церкви і на даний час планують перейти до складу ПЦУ. Також, цікавлять священники, які переходили не до ПЦУ, а й до інших конфесій Об’єднавчого Собору.

— І як ваші успіхи? Коли ці особи, правильніше інформація про діяльність цих осіб, з’явиться на вашому сайті?

— Ну, по-перше, священників що переходили, дуже багато, і перевірка їхніх даних – це кропітка робота, що вимагає затрат часу та ресурсів. По-друге, на даний момент ми розглядаємо дані про священнослужителів тільки декількох єпархій: Закарпатської, Мукачівсько-Карпатської та Хустської. Тобто тільки єпархій, що територіально знаходяться в Закарпатській області. Це зумовлено обмеженням ресурсів та фахівців по даному питанню. По-третє, Братство входить у склад ПЦУ, і є невід’ємною частиною Церкви, тому будь-яка інформація про священнослужителів, якою ми володіємо, спочатку передається на розгляд Предстоятелю та Синоду Церкви, і тільки з попереднього погодження з відповідними органами, інформація про того, чи іншого священнослужителя потрапить до Паноптикуму.

— Дозвольте мені привідкрити таємницю з тої інформації, якою ви вже володієте, чи багато священнослужителів, що перейшли до ПЦУ, є скажемо, не зовсім чесними що до ПЦУ?

— З тої інформації якою ми на даний час володіємо, можу сказати, що є священнослужителі, які перейшли до ПЦУ, є не зовсім чесними не тільки з Церквою, а й самі із собою. Багато потрапило під архієрейську заборону через свої переконання, що до автокефалії, але не малий відсоток і тих, які під забороною через аморальний спосіб життя, та через не виконання канонів Церкви. Багато переходили через неможливість працювати на парафії, через непорозуміння з архієреями, або через неможливість розвиватися, як священник. Але є і ті, яких ліпше було не приймати до ПЦУ.

— Як ви думаєте, які рішення приймуть Предстоятель ПЦУ Епіфаній та Синод, що до священнослужителів які попали в орбіту Паноптикуму?

— На мою думку, це повинні вирішувати вони, наша справа знайти, опрацювати та подати інформацію, а рішення за Синодом. Наша позиція однозначна: люстрація потрібна.

— Скажіть, чи всі єпископи позитивно сприймають діяльність «Паноптикуму»?

— Загальна більшість погоджується з тим, що «Паноптикум» потрібен Церкві, але є і такі, у яких, як то кажуть, щось… в пушку… Але, від себе можу зазначити, що «Паноптикум» потрібен нашому народу, нашій Церкві, нашій країні, адже велика кількість наших недругів бажають увійти до складу ПЦУ та підірвати її із середини.

— Ну, що ж, дякуємо за відверту розмову. Я сподіваюсь, що це наша не остання зустріч. Бажаю вашому Братству успіхів та процвітання, особливо у такому важливому напрямку, що ви започаткували із створенням «Паноптикуму».

— Дякую Вам за інтерв’ю, до наступних зустрічей.