Чи визнає він Православну церкву України? Сербська церква обрала патріарха

Без рубрики 23 февраля 2021 пока нет комментариев
Собор Сербської православної церкви (СПЦ) обрав митрополита Загребсько-Люблянського Порфирія (Періча) патріархом Сербським.

Вибори відбулися через три місяці після смерті попереднього предстоятеля церкви: в листопаді минулого року патріарх Іриней помер від коронавірусу.

СПЦ традиційно вважають сателітом Російської православної церкви: вони обидві не визнали надання Константинопольським патріархатом автокефалії Православній церкві України в 2019 році.

Представники РПЦ, що коментували обрання Порфирія, не забули нагадати його критичні заяви стосовно українського питання.

Водночас обережний оптимізм щодо нового предстоятеля висловлюють і в невизнаній Російською та Сербською церквами Православній церкві України. Чому так — розбиралася ВВС.

Патріарх, який любить Еріка Клептона

Патріарх Порфирій - фото 1

Првослав Періч, майбутній патріарх Порфирій, народився в 1961 році в місті Бечей на півночі Сербії.

У 1985 році він прийняв чернечий постриг, а за рік закінчив богословський факультет Белградського університету. Наступні чотири роки Порфирій присвятив аспірантурі в Афінах. А в 1990 році повернувся до Сербії й став настоятелем монастиря Святих Архангелів у Ковилі у рідній для себе Воєводині.

При цьому монастирі Порфирій заснував терапевтичну спільноту «Земля живих», визнану одним з найуспішніших у Сербії подібних проєктів з лікування наркозалежних. Тут же він займався проблемою ресоціалізації жертв деструктивних сект.

У 1999 році Порфирій отримав сан єпископа, а у 2004 році захистив докторську дисертацію в Афінському університеті.

Порфирій був членом Республіканського радіомовного агентства і навіть певний час очолював його. У 2010-2011 роках він був першим архієреєм, що займався облаштуванням церкви у сербській армії: при ньому в багатьох військових частинах з’явилися храми.

У 2014 році Порфирій став митрополитом Загребсько-Люблянським. Служіння у переважно католицькій Хорватії після кровопролитних балканських воєн спостерігачі називали серйозним викликом, однак, за загальним визнанням, Порфирій з ним впорався.

Балканська преса відзначає привітність і спокійний характер Порфирія. Йому пригадують цитування притчі Артура Шопенгауера: відносини між сербами й хорватами Порфирій порівняв з поведінкою дикобразів у холодну ніч — вони не можуть спати надто близько одне до одного, щоб не вколоти товаришів своїми голками, але й далеко одне від одного бути не можуть, бо тоді замерзнуть.

Хорватський історик Хрвоє Класіч пише, що Порфирій організував у Загребі неформальний інтелектуальний гурток, до якого входили люди різних національностей і політичних переконань, зокрема відомі політики, музиканти й актори.

Класіч називає Порфирія великим меломаном і каже, що в його квартирі часто звучать альбоми Майлса Девіса, Еріка Клептона або культового югославського рок-гурту Bijelo dugme.

Патріарх за жеребкуванням

У 2016 році монастир у Ковилі, насельником якого довгий час був Порфирій, відвідав принц Чарльз - фото 67313

Після смерті патріарха Іринея від коронавірусу митрополита Порфирія називали серед ймовірних кандидатів на патріарший престол. Однак будь-які прогнози щодо його шансів стати патріархом були дуже умовними через особливості процедури виборів у СПЦ.

З середини минулого століття сербських патріархів обирають за допомогою жеребкування.

Спочатку все ієрархи, що мають право голосу, визначають трьох кандидатів у предстоятелі: для цього кожен з них повинен отримати підтримку більш як половини єпископів.

Потім листи з трьома іменами запечатують в конверти, а конверти вкладають в Євангеліє. У певний момент богослужіння монах дістає один з конвертів і показує присутнім ім’я нового патріарха.

Згідно з повідомленнями сербської преси, в першому турі голосування, що визначав трійку фіналістів, Порфирій набрав більше голосів, ніж двоє інших кандидатів, 74-річний єпископ Бачський Іриней і 76-річний єпископ Баня-Лукський Єфрем.

Згадка про вік претендентів — невипадкова.

Джерела ВВС в київських церковних колах, що брали участь в отриманні ПЦУ томосу про автокефалію, розповідали, що для традиційно близької до РПЦ Сербської церкви характерні помітні відмінності між старшим і молодшим поколінням єпископів.

Нібито старше покоління більш налаштоване на зближення з Російською церквою, ієрархи ж молодшого віку, що здобули освіту в грецьких чи навіть західних вишах, більше симпатизують Константинополю.

Це особливо важливо в нинішній ситуації, коли РПЦ розірвала відносини з Вселенським патріархатом через розбіжності щодо українського питання.

Сербська церква, з одного боку, не розривала відносин з Константинополем, з іншого — не визнає Православну церкву України, створення якої стало причиною розбрату.

Порфирія співрозмовники ВВС відносять до молодшого покоління сербських єпископів.

Втім, заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Української православної церкви, що перебуває в духовній єдності з РПЦ, Микола Данилевич переконує ВВС, що інформація про розрив поколінь в СПЦ не відповідає дійсності.

«Переважна більшість єпископату СПЦ стоять на канонічних позиціях. Є окремі єпископи — вони, зазвичай, служать в діаспорі, — котрі мають трохи інші симпатії. Але переважна більшість стоять на абсолютно православних позиціях. Це питання не симпатій до Росії, а вірності канонам церкви», — каже він.

«Нерозкаяні розкольники»

Відносини між двома центрами світового православ'я наразі розірвані. Сербська церква традиційно вважається близькою до РПЦ, але відносин з Константинополем слідом за Москвою не розриває - фото 67314

Відразу після обрання Порфирія його привітали предстоятелі інших помісних церков — зокрема, Константинопольський патріарх Варфоломій та Московський патріарх Кирило.

Однак показовим є те, що пресслужба РПЦ повідомила, що патріарх Кирило не лише надіслав у Белград письмове привітання, а й поговорив з новообраним патріархом телефоном.

А заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату протоієрей Микола Балашов у коментарі ТАСС відзначив «притаманну новообраному предстоятелю тверду прихильність до канонічного церковного устрою і неприйняття розколів, зокрема тих, що є в Україні».

І дійсно, підозрювати Порфирія у симпатіях до ПЦУ немає підстав.

У січні минулого року в інтерв’ю сербській газеті Vecernje novosti він заявив, що позиція СПЦ щодо цієї церкви залишається однозначною: «Ми не визнаємо нерозкаяних українських розкольників членами церкви, не кажучи вже про нормальну автокефальну православну церкву».

«Переконаний, що спосіб вирішити це болюче питання в дусі святих канонів буде знайдене», — додав Порфирій.

Додатковим чинником, що впливатиме на позицію патріарха Порфирія стосовно ПЦУ, протоієрей Микола Данилевич називає те, що новообраний предстоятель є духовним чадом єпископ Бачського Іринея.

А цього ієрарха називають одним з найбільш затятих супротивників визнання ПЦУ в Сербській церкві, що неодноразово дуже однозначно висловлювався на цю тему.

То чому ж предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній тепло привітав Порфирія з обранням, а в самій Українській церкві це саме обрання сприйняли з ентузіазмом?

«Найкращий для ПЦУ»

«З усіх можливих кандидатів Порфирія можна назвати найкращим для ПЦУ», — пояснив ВВС богослов Кирило Говорун, колишній керівник відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ МП, що нині підтримує українську автокефалію.

Він звертає увагу на те, що у своїх заявах Порфирій не висловлюється проти автокефалії Української церкви в принципі, а лише не погоджується з методами, якими вона надавалася.

Те, що Порфирія називають близьким до одного з найбільш проросійських ієрархів СПЦ, Говоруна також не бентежить.

«Порфирій не є тотожним Іринею. Я прогнозую, що він виходитиме з тіні Іринея», — каже він.

«Порфирій був митрополитом в неправославних країнах, в Європейському Союзі, він мав там дуже гарну репутацію, зокрема серед політиків. Його вектор, вочевидь, не буде повністю проросійським», — додає Говорун.

«Зважаючи на біографію патріарха Порфирія, він має ґрунтовну богословську освіту, отриману як в Сербії, так і в Греції, значний досвід чернецтва і священнослужіння … Важливим є його досвід миротворення під час служіння у Хорватії та Словенії, що вимагало пастирської виваженості та чутливості в релігійних і національних питаннях. Все це дає підстави до позитивних очікувань від його служіння», — заявив ВВС спікер ПЦУ архієпископ Євстратій (Зоря).

Ще один співрозмовник ВВС, який у 2018 році активно працював над отриманням томосу ПЦУ, назвав нового патріарха «найкращим варіантом для ПЦУ, принаймні відвертої агресії не проявлятиме».

Статус-кво

Очікувати від патріарха Порфирія різких рухів в українському питанні особливих підстав немає, погоджуються співрозмовники ВВС.

«У суперечці між Москвою і Константинополем СПЦ серцем близька до Москви, але її ноги твердо стоять на землі», — констатувала Сербська служба ВВС ще в 2018 році, коли конфлікт між РПЦ і Вселенським патріархатом був у активній фазі.

Нині ситуація не дуже змінилася.

Попередній патріарх Іриней брав участь у торішній «амманській зустрічі» представників помісних церков, на якій, як вважають, РПЦ планувала провести огляд своїх союзників у боротьбі з Константинополем.

Однак та зустріч фактично завершилась провалом, констатує в коментарі ВВС український релігієзнавець Андрій Смирнов, і тепер, при новому предстоятелі, є всі шанси, що відносини між Белградом і Константинополем налагодяться. Смирнов також воліє бачити в обранні патріарха швидше позитив для ПЦУ.

Загострювати відносини з Вселенським патріархатом Сербська церква не схильна ще й тому, що в Белграді побоюються, що Константинополь може надати автокефалію Чорногорській та Македонській церквам.

З цієї ж причини Порфирій, ймовірно, продовжить підтримувати ту версію трактування православних канонів, яку просуває РПЦ, — що Константинополь не має права надавати церквам автокефалію одноосібно.

«Гадаю, Порфирій хоче, щоб Константинополь і Москва помирилися і йшли далі», — описав у коментарі Сербській службі ВВС позицію предстоятеля СПЦ в протистоянні між двома центрами світового православ’я сербський теолог Йован Благоєвич.

Тому співрозмовники ВВС в українському питанні очікують від нового предстоятеля СПЦ збереження статус-кво. А кому воно буде на руку — питання суперечливе.

З одного боку, Українську церкву Порфирій, найімовірніше, не визнає, і це вигідно для РПЦ.

З іншого, співрозмовники ВВС в ПЦУ переконують, що час зараз грає їм на руку. Мовляв, мети будь-що-будь домогтися максимальної кількості визнання від помісних церков перед ними не стоїть, а від розриву відносин з Константинополем страждає насамперед Москва.

Наразі ПЦУ визнали чотири помісні церкви з 14 — Константинополь, Олександрійський патріархат, Грецька та Кіпрська церкви. Сама ПЦУ у цьому переліку автокефальних церков іде 15-ю.

А поки архієпископ Євстратій з ПЦУ нагадує читачам свого Facebook, котрі закликають не вітати Порфирія — «прихильника Москви», що ще зовсім нещодавно патріарха Олександрійського, а також Грецьку і Кіпрську церкву також називали сателітами РПЦ.

Зараз всі ці церкви визнали ПЦУ, констатує ієрарх. Зрештою, додає владика Євстратій, останньою визнає Православну церкву України все одно не Сербська церква, а Російська.